Wall Street Journal, Editorial board, 23 лютого 2022

A few men shaking hands

Description automatically generated with medium confidence
Президент Білл Клінтон, президент Росії Борис Єльцин і його український колега Леонід М. Кравчук беруться за руки після підписання угоди про ядерне роззброєння в Кремлі, 14 січня 1994 року.

Поки народ України готується до нападу Росії, варто згадати, як США переконали країну відмовитися від ядерної зброї. Подією став Будапештський меморандум 1994 року, в якому США, Велика Британія та Росія запропонували гарантії безпеки країні, яка здобула незалежність після розпаду Радянського Союзу.

Це була спокійна епоха після холодної війни, коли історія нібито закінчилася. На території України перебувало близько 1800 одиниць ядерної зброї, включно з тактичною зброєю малої дальності та крилатими ракетами повітряного базування. США хотіли, щоб менше країн мали менше ядерної зброї, і довіра до США була на піку.

Меморандум починається з того, що США, Великобританія та Росія зазначають, що Україна зобов’язалася «усунути всю ядерну зброю зі своєї території протягом визначеного періоду часу». Потім три країни «підтверджують» півдюжини зобов’язань перед Україною.

Найважливішим було «підтвердити своє зобов’язання утримуватися від погрози силою чи її застосування проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України».

Вони також пообіцяли «утримуватися від економічного примусу» проти України та «домагатися негайних дій Ради Безпеки ООН для надання допомоги Україні» у разі «акту агресії» проти країни. До 1996 року Україна повернула Росії всю ядерну зброю.

Володимир Путін залишив Будапештський меморандум лише на папері п своїм першим  вторгненням в Україну в 2014 році. Але про зраду Будапешта в Києві не забувають, як з гіркотою зазначив президент Володимир Зеленський у вихідних у Мюнхені. Будапешт знову демонструє безглуздість довіряти пергаментним обіцянкам у світі, де автократи вважають, що все вірно. Більш шкідливим є повідомлення про те, що країни відмовляються від своїх ядерних арсеналів на свій страх і ризик. Це урок, який засвоїла Північна Корея, і Іран дотримується тієї ж методики, потураючи створенню бомби, навіть якщо обіцяє цього не робити.

Нездатність США забезпечити виконання своїх зобов’язань у Будапешті також відлунить у столицях союзників, які покладаються на військові запевнення Америки. Не дивуйтеся, якщо Японія чи Південна Корея шукатимуть власного ядерного стримування. Якщо американці хочуть знати, чому вони повинні піклуватися про Україну, одна з причин — розповсюдження ядерної зброї. Зрада має наслідки, оскільки, схоже, світу судилося знову навчитися на тяжкому шляху.