Я пишу цей текст під гуркіт снарядів на вулиці. Цей звук - сигнал, що скоро може згаснути світло. Але заспокоюю себе: в мене ноутбук, я зможу дописати. Холодна стіна в коридорі, старий килим з пледом на ньому - так виглядає робоче місце мільйонів українців. Під час тривоги ми шукаємо прихисток в закутках квартир, паркінгах, метро та підвалах. Але цей грім,

Валерія Шипуля посіла перше місце у конкурсі! Журналіст, редактор, автор текстів. Народилась у 1993 році, в маленькому містечку на Донбасі, Україна. У 2009 році закінчила школу та вступила в Донецький національний університет на спеціальність «Журналістика». Закінчила університет у 2014 році, отримала диплом під звуки вибухів, після чого покинула Донецьк та стала вимушеною переселенкою. Працює з 2015 року, як штатний співробітник

A ми дивились та мовчали, Та мовчки чухали чуби… О роде суєтний, проклятий, Коли ти видохнеш? Коли Ми діждемося Вашингтона 3 новим і праведним законом? А діждемось-таки колись! Т. Шевченко 11 вересня 2001 року замість яскравих проблисків осіннього сонця на Вас з неба впала завіса бетону та сталі. Світлий бездощовий день перетворився на непроглядну темінь, а довголітня ідилія американської фортеці

Кожен із нас, ще дитиною, любив казки. Фантастичні історії про героя, який рятує світ. Яким складним не був би його шлях, благородна мета завжди вела до перемоги. І навіть у хвилину пекельного відчаю, за крок до поразки перед найбільшим злом завжди траплялося диво. З’являвся чарівник, який давав герою магічний меч, щоб перемогти антагоніста. Проте ми давно вже не діти,